Бюлетень “Права людини і міграція в Україні”, випуск 4 за березень-серпень 2015 року

 

cap p2z


Бюлетень «Права людини і міграція в Україні»
Випуск №4, березень-серпень 2015 р.

В цьому випуску  Бюлетеня «Права людини і міграція в Україні» читайте:

І. Актуальні проблеми захисту прав людини в сфері міграції та притулку в Україні

Новели національного законодавства:

5 березня в Законі № 246-VIII визначено, що волонтер – це фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги. Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є дієздатними. Особи віком від 14 до 18 років здійснюють волонтерську діяльність за згодою одного з батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника. Особи віком від 14 до 18 років не можуть надавати волонтерську допомогу за напрямами, визначеними абзацами восьмим та дев’ятим частини третьої статті 1 цього Закону, а також у медичних закладах. Іноземці та особи без громадянства здійснюють волонтерську діяльність через організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності. Детальніше тут

5 березня №245-VIII Верховною Радою України прийнято Закон України за «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб» (дата набрання чинності Закону 27.03.2015 р.), яким вносяться зміни до деяких законів щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Детальніше тут

11 березня Кабінет міністрів України ухвалив постанову №144 від 11 березня 2015 року «Про затвердження норм харчування іноземців та осіб без громадянства, що розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, пунктах тимчасового розміщення біженців Державної міграційної служби». Цим документом трохи зменшено щоденну норму харчування. Детальніше тут

25 березня Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (дата набрання чинності постанови 29.05.2015 р.), розроблену відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Детальніше тут

27 березня  Наказ № 338 МВС України, про затвердження Змін до Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Детальніше тут

Оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року».

14 травня Постанова № 431-VIII Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Перспективи запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України".

15 травня. Подання Проекту Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про громадянство України" (щодо встановлення спрощеного порядку прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України). Детальніше тут

4 червня Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №367 «Про затвердження Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» (дата набрання чинності постанови 10.06.2015 р.), якою затвердив відповідний Порядок, який регулює питання перетину адміністративного кордону вільної економічної зони «Крим» під час в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї громадян України відповідно до Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», а також іноземців та осіб без громадянства – з урахуванням вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Детальніше тут

Новини та події України, що стосуються міграційної проблематики:

6 березня щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У розділі 2. Дотримання прав людини на тимчасово окупованой території України – АР Крим Право на свободу пересування. У розділі 4. Дотримання прав внутрішньо переміщених осіб. 4.1. Парламентський контроль за дотриманням прав внутрішньо переміщених осіб 4.2. Моніторингові візити Уповноваженого з прав людини та представників Секретаріату Уповноваженого з метою парламентського контролю за дотриманням прав внутрішньо переміщених осіб 4.3. Аналіз проблемних питань дотримання прав внутрішньо переміщених осіб, виявлених у процесі моніторингу Уповноваженого з прав людини, та стан їх вирішення. Детальніше тут

12 березня відбулася зустріч ДМС зі старшим радником з питань міграції Директорату з прав людини Ради Європи. Розглядались питання, пов’язані з виконанням Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Експертом Ради Європи було наголошено на тому, що ця міжнародна організація приділяє значну увагу питанню внутрішньо переміщених осіб; було наголошено на важливості цього питання для Європейського суду з прав людини. Детальніше тут

З 16 по 27 березня відбувся четвертий візит до України експертів ЄС з питань планування проектів міжнародної технічної допомоги ЄС в Україні у сфері міграційної політики Пітера ван Крікена та Лорана Поте (який замінив експерта Даміано Бельтраме, що брав участь у попередніх візитах) з метою доопрацювання трьох проектів допомоги в рамках програми ЄС «Підтримка управління процесами міграції та надання притулку в Україні». Представники ВАСУ зустрілися з експертами ЄС з планування проектів міжнародної технічної допомоги ЄС в Україні у сфері міграції. Детальніше тут

25 березня у Міністерстві соціальної політики України продовжилася робота експертної місії Європейського Союзу з питань протидії торгівлі людьми. Представники Міністерства внутрішніх справ України, Держприкордонслужби, Генеральної прокуратури нашої держави, Служби безпеки України обговорили результати роботи зазначених відомств з реалізації державної політики боротьби з торгівлею людьми. Йшлося, зокрема, про загрози державній безпеці нашої країни, що їх несе в собі торгівля людьми, нелегальна міграція і пов’язані з цими явищами злочини. Останніми роками у цій сфері позначилася тенденція до зменшення кількості тяжких злочинів. Це є наслідком злагодженої роботи правоохоронних органів і відповідних підрозділів Міністерства соціальної політики після вступу в дію Закону України „Про протидію торгівлі людьми”. Детальніше тут

31 березня Апеляційний суд зобов'язав Державну міграційну службу України надати політичний притулок громадянинові Росії: активісти "Самооборони" приготували сміттєвий бак співробітниці служби, яка вважає Росію - демократичною країною. Детальніше тут

2 квiтня відбулась зустріч заступника Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Сергія  Устименка з представниками Danish Refugee Council Danish Demining Group (Данської ради у справах біженців). Метою зустрічі стало обговорення участі ДРБ у підтримці захисту біженців, а також сприяння Мінсоцполітики у пошуку довгострокових рішень для постраждалого від конфлікту населення. Детальніше тут

9-10 квітня у Харкові відбувся тренінг для журналістів на тему "Особливості висвітлення у ЗМІ проблем біженців, мігрантів та вимушених переселенців". Детальніше тут

12 квітня президент України Петро Порошенко анонсував законодавчу ініціативу, яка має спростити надання українського громадянства переслідуваним у Росії активістам. Детальніше тут

15 квітня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Перспективи запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України". Детальніше тут

17 квітня у приміщенні ДМС відбулася зустріч з делегацією Федерального Міністерства внутрішніх справ Федеративної Республіки Німеччина. У ході зустрічі сторони обговорили питання виконання Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму для України, зокрема роботи з питань захисту ідентифікаційних документів, запровадження документів, що посвідчують особу з електронним носієм біометричної інформації, заходів розвитку міграційної політики та політики притулку, забезпечення свободи пересування. Також були обговорені питання залучення експертної допомоги ФРН Німеччини. Детальніше тут

19 квітня За даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, в Україні налічується 1 млн 228 тис. 100 внутрішніх переселенців. Детальніше тут

22 квітня у підрозділі міграційної служби у м. Бровари Київської області введено в експлуатацію 2 робочих місця, на яких може бути оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон, як з безконтактним електронним носієм (так званий біометричний паспорт), так і без нього. Раніше послуга з оформлення паспорта для виїзду за кордон у Броварах не надавалася. Детальніше тут

8 травня П’ятий звіт про прогрес у виконанні Україною Плану дій з візової лібералізації. Детальніше тут

26-27 травня у Києві заключна конференція  проекту «Ініціатива підвищення якості систем надання притулку в країнах Східної Європи та Південного Кавказу». Детальніше тут

4 червня у Києві відбувся дводенний семінар з питань реєстрації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в рамках панелі з міграції і притулку ініціативи Європейського Союзу „Східне партнерство”. Детальніше тут

З 11 по 13 червня у місті Києві, відбувся черговий раунд українсько-молдовських переговорів з метою опрацювання проекту угоди  про реадмісію осіб та Імплементаційного протоколу до неї між Кабінетом  Міністрів України та Урядом Республіки Молдова. Детальніше тут

З 7 липня, відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України,  документи для отримання дозволу на перетин лінії зіткнення на сході України можна подавати в електронній формі. "Надіслані заявки опрацьовуються в "on-line" режимі, завдяки чому громадяни можуть самостійно перевіряти хід їх опрацювання", - зазначає у СБУ. "Після отримання дозволу можна перетинати контрольні пункти в’їзду-виїзду, надавши лише документ, що посвідчує особу", - запевняють у відомстві. Детальніше тут

28 червня – 9 липня. Міграційна служба Києва звітує про продовження роботи в рамках операції «Кордон-2015». Було проведено комплексну перевірку одного із центральних районів міста - Шевченківського, на території якого розміщено багато іноземних представництв,  навчальних закладів, об’єктів соціальної інфраструктури. Детальніше тут

Звітний Меморандум, з приводу розробки законопроекту про внесення змін та доповнень до Розділу ІІ чинної Конституції України, підготовленого Робочою групою Конституційної Комісії станом на 15 липня 2015 року. Зокрема, уперше було включено, до статті 40, проекту від Робочої групи, заборону колективного вислання іноземців. Детальніше тут

З 10 по 21 серпня у рамках реалізації проекту «Пілотна ініціатива моніторингу реадмісії в Україні та Пакистані (МОНІТОР)» ДМС разом з Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні, Представництвом УВКБ ООН в Україні та за участі представника Уповноваженого ВРУ з прав людини було проведено моніторинг умов перебування іноземців та осіб без громадянства, розміщених у Волинському, Чернігівському ПТПІ та Одеському, Закарпатському ПТРБ ДМС. Детальніше тут

ІІ. Міграція та притулок: міжнародні новини

Міжнародно-правові стандарти

  • Мухітдінов проти Росії

    Заявник, пан Лютпіддін Мухітдінов, народився 1967р. в Узбецькій РСР, з 1997 року проживав у Росії. У 2001 році він отримав російське громадянство, проте в 2013 Федеральна Міграційна Служба, стверджуючи, що громадянство було отримане незаконним шляхом – скасувала його. У тому ж році, за ініціативою владних структур Узбекистану,  заявник втратив узбецьке громадянство через відсутність у країні більше 5-ти років.

    Справа стосується скарги пана Мухітдінова з приводу того, що його екстрадиція до Узбекистану, визнана російськими судами прийнятною, наражає заявника на ризик жорстокого поводження; а також щодо його раптового зникнення після звільнення з-під варти.

    В Узбекистані заявник розшукувався за звинуваченням у справі щодо його участі в релігійній терористичній організації. У зв’язку з цим, в липні 2013 року, Пан Мухітдінов був арештований в Тюмені, Росія. Термін перебування під вартою подовжувався тричі, доки 11 березня 2014 року заявника не звільнили.

    11 грудня 2013р. Генеральний прокурор Росії затвердив прийнятність видачі заявника до Узбекистану, посилаючись на те, що влада Узбекистану забезпечила дипломатичні гарантії незастосування до Мухітдінова тортур, жорстокого поводження та іншого нелюдського ставлення. Звернення заявника щодо оскарження рішення з приводу екстрадиції були відхилені судами, в тому числі, Верховним Судом. Враховуючи це, Європейський Суд з прав людини зобов’язав Уряд Росії, відповідно до правила 39 Регламенту Суду, не екстрадувати заявника з Росії до Узбекистану на час розгляду справи в Суді.

    В липні 2014 року пан Мухітдінов був виведений з дому працівниками Федеральної міграційної служби і доставлений до їхнього офісу. За твердженням регіонального прокурора, одразу після встановлення особи заявника було звільнено. Проте ніхто його не бачив після цього. Європейський суд, виходячи з обставин, попросив Уряд Росії надати додаткову фактичну інформацію про обставини зникнення заявника та його поточне місцеперебування, але Уряд стверджував, що не має відомостей щодо зникнення пана Мухітдінова.

    Відповідно до ст.3 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Заявник стверджував, що Уряд Росії не розглядав повно, належним чином питання щодо наявності підстав побоювань застосування жорстокого поводження чи катувань і чи був реальний ризик такого застосування у разі екстрадиції до Узбекистану. Урядом Росії не було надано ніяких доказів, які би підтверджували, що Генеральна прокуратура намагалася оцінити ризики екстрадиції до країни, де, відповідно до міжнародних джерел, застосування тортур і порушення прав людини є загальноприйнятим.

    Також Мухітдінов скаржився, що його тримання під вартою після 30 грудня 2013р. було незаконним, з порушенням статті 5 Конвенції, і, що він був позбавлений можливості отримати судовий перегляд незаконного утримання. Після зникнення пана Мухітдінова, його представник заявлала про можливе незаконне вивезення заявника з Росії, невиконання зобовязань щодо запобіжних заходів, а також неефективне розслідування обставин зникнення. Такі дії Уряду представник розцінювала як порушення правила 39 Регламенту Суду, щодо тимчасових заходів. Ці претензії зокрема присвячені порушенню права на індивідуальне звернення, що має розглядатися в контексті ст. 34 Конвенції, в якій вказано, що договірні Держави зобов'язуються утримуватися від будь-яких дій або бездіяльності, які можуть перешкоджати ефективному здійсненню права на подачу індивідуальної скарги.

    Суд оцінивши всі обставини справи, визнав:

    - Порушення ст. 3 Конвенції:

    1. у зв’язку з наражанням заявника на реальну загрозу застосування тортур, чи іншого жорстокого поводження, надавши дозвіл на екстрадицію до Узбекистану;

    2. у зв’язку з відповідальністю російської влади за зникнення заявника та неефективне розслідування інциденту.

    - Порушення ст. 5 § 1 Конвенції – у зв’язку з триманням під вартою після 30 грудня 2013р.

    - Порушення ст. 5 § 4 Конвенції.

    - Невиконання обов’язків відповідно до статті 34 Конвенції.

    - Тимчасові заходи призначені Європейським судом, відповідно до правила 39 Регламенту, повинні виконуватися до остаточного рішення Суду, або подальших розпоряджень.

    - Сторона-відповідач має сплатити заявникові:

    1.) 7.500 євро – моральна шкода

    2.) 10.000 євро – витрати 

     

  • СПРАВА ЧІРАГОВ ТА ІНШІ ПРОТИ ВІРМЕНІЇ

    (Заява №. 13216/05) від 16.06.2015

    У справі Чірагов проти Вірменії від 16.06.2015 Європейський Суд з прав людини постановив:

    порушення ст. 1 Протоколу 1 (право на власність) Конвенції;

    порушення ст. 8 (право на повагу до особистого та сімейного життя) Конвенції;

    порушення ст. 13 (право на ефективний захист) Конвенції.

    Справа стосувалася подій вірмено-азербайджанського конфлікту щодо Нагірного Карабаху, а саме неможливості шести азербайджанських біженців з міста Бердзор (азерб. Laçın, курд. Laçîn) повернутися додому та користуватися своєю власністю, розташованою у місці конфлікту.

    ОСНОВНІ ФАКТИ

    Після розпаду Радянського Союзу Нагорний Карабах був автономною провінцією (НКАО), яка не мала спільного кордону з Вірменською РСР і відділялася від Вірменської РСР територією азербайджанського міста Бердзор (“Lachin corridor”).

    Військовий конфлікт через поділ даних територій тривав до 1993, коли вірменські військові взяли під контроль практично цілу територію НКАО (пізніше НКР) та сім сусідніх регіонів Азербайджану.

    Конфлікт спричинив появу сотень внутрішньо-переміщених осіб та біженців. За підтримки ОБСЄ у 1994 році між сторонами був підписана угода про припинення вогню, проте остаточного вирішення конфлікту до сьогодні не досягнуто.

    У 1992 над містом Бердзор було здійснено повітряне бомбардування, внаслідок чого було знищено багато будівель.  Позивачі у справі стверджують, що з того часу вони були змушені покинути місто і не мають змогу повернутися до своїх домів та не мають можливість користуватися своєю власністю через вірменську окупацію.

    ОЦІНКА ФАКТІВ СУДОМ

    Суд встановив, що всі шість позивачів надали достатні докази того, що вони проживали та володіли власністю на території міста Бердзор. Суд дослідив, що до дати розгляду справи названі права були чинними та становлять суттєвий економічний інтерес для позивачів.

    Суд вияснив, що ні влада Вірменії, ні НКР (колишня НКАО) не надали достатніх засобів юридичного захисту прав. Позивачі не мали змогу отримати компенсацію чи фізичний доступ до своєї власності та домів.

    Було встановлено, що всі позивачі народилися, працювали та проживали разом із сім’ями у місті Бедзор до моменту вимушеного виїзду. На думку Суду, позивачі, зважаючи на обставини, не мали реальної можливості повернутися до конфліктних територій. Серед перелічених обсавин Суд підкреслив присутність військових на території, постійні порушення угоди про припинення вогню, ворожі стосунки між Вірменією та Азербайджаном, відсутність перспектив політичного вирішення конфлікту.

    Суд підтвердив, що Вірменія контролює Нагорний Карабах та прилеглі території, а тому місто Бердзор (азерб. Laçın, курд. Laçîn) належить до юрисдикції Вірменії. Численні публічні заяви, у тому числі від членів і колишніх членів уряду Вірменії, свідчать про військову залученість Вірменії у нагірно-карабаський конфлікт, а також про її контроль над територіями у справі.

    РІШЕННЯ

    Суд вирішив, що у даній справі обмеження доступу позивачів до їхньої власності без відповідної компенсації, не може бути виправдано, а також встановив, як наслідок, порушення права на повагу до особистого та сімейного життя та права на ефективний захист.

Міжнародні новини, події та ініціативи

5-6 березня 2015 року, відбулася зустріч Панелі Східного партнерства з питань міграції та притулку, організована спільно Угорщиною та Молдовою. Детальніше тут

Останній аналітичний огляд щодо ситуації в системі притулку в Польщі: громадяни України одержують відмови в захисті. Новий аналітичний огляд щодо ситуації в системі притулку в Польщі, підготовлений Гельсінською фундацією з прав людини для Бази даних інформації з питань притулку, підкреслює, що значна кількість клопотань громадян України про надання захисту в Польщі була відхилена протягом 2014р. Детальніше тут

20 квітня Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) запускає кампанію, спрямовану на викорінення практики утримання дітей під вартою в міграційних процедурах. Комітет Ради Європи з питань міграції, біженців і переміщених осіб, що підтримує кампанію Парламентської Асамблеї докладатиме зусиль, спрямованих на переконання урядів країн-членів Ради Європи внести зміни до свого національного законодавства та змінити правозастосовні практики із тим, щоб утримання дітей під вартою у зв’язку із міграційним статусом їх батьків, було недопустимим ні за яких обставин. Детальніше тут

23 квітня європейські лідери на найвищому політичному рівні обговорили питання протидії нелегальній міграції у Середземномор'ї на надзвичайному саміті у Брюсселі, який терміново скликав Президент Європейської ради Дональд Туск.  Саміт скликали після того, як у неділю біля узбережжя Лівії понад 800 мігрантів загинули у корабельній катастрофі. Детальніше тут

29 квітня Заява Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у зв’язку з масовою загибеллю мігрантів у Середземному морі, правозахисний підхід. Детальніше тут

13 травня Європейська комісія представила список невідкладних заходів, які будуть вжиті у відповідь на кризову ситуацію з нелегальними мігрантами в Середземному морі, а також кроки, які повинні бути прийняті найближчими роками, щоб краще управляти міграційними процесами. Детальніше тут

Україна увійшла до топ-6 країн, чиї громадяни просять притулку в ЄС. Детальніше тут

2 червня Німеччина і Франція розкритикували запропонований Брюсселем план: квотувати розподіл біженців між країнами Євросоюзу. Детальніше тут

4 червня Санкт-Петербурзький міський суд виніс постанову про скасування призначеного громадянину України Павлу Симакову, вихідцю з Донецької області, покарання у вигляді видворення за межі РФ. "Пряме застосування Конституції і норм міжнародного права, як пріоритетних по відношенню до норм КоАП РФ, стало підставою для скасування видворення та звільнення заявників", - пояснює адвокат мережі "Міграція і Право" Правозахисного Центру "Меморіал" Ольга Цейтліна. Детальніше тут

20 червня Доповідь ООН до Міжнародного дня біженця. Детальніше тут

23 червня Угорщина на невизначений термін зупинила для себе дію так званого дублінського положення ЄС щодо захисту прав мігрантів. Детальніше тут

Міграційні тренди ЄС. Обзор за червень.

27 липня. Щорічна доповідь, Trafficking in Persons Report, Державного департаменту США, свідчить, що, з 2012 року, Україна потрапляє в перелік країн, уряди яких намагаються покласти край торгівлі людьми, однак ці зусилля недостатні, а кількість жертв продовжує залишатися високим. Детальніше тут

Парламент Угорщини прийняв закон, що робить більш жорсткими правила надання притулку. Згідно нового акта, зменшуються строки розгляду клопотань про надання притулку. Детальніше тут

25 серпня. Єврокомісія відкрила 32 розслідування відносно 18 із 28 країн-членів Євросоюзу за фактами порушення ними європейського законодавства з надання притулку, повідомляє EUobserver. Серед країн, щодо яких відкрито розслідування - Бельгія, Болгарія, Кіпр, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Словенія, Іспанія, Швеція. Детальніше тут

30 серпня Нідерланди прийняли рішення посилити законодавство щодо надання притулку через наплив мігрантів до Європи. Житло та харчування тепер будуть надаватися тільки мігрантам, які отримали статус біженців. Якщо його немає, то їх перебування в міграційному центрі буде скорочено до кількох тижнів після закінчення цього строку їх депортують. На даний момент мігранти, які перебувають на території Нідерландів, повинні отримувати кошти для підтримки мінімального прожиткового мінімуму. Однак прем'єр-міністр країни Марк Рютте заявив, що надання постійного притулку людям, які можуть виїхати на батьківщину, але не хочуть, є "божевіллям". З листопада планується закрити 30 регіональних центрів, в яких прохачі притулку до цього часу могли отримати їжу та дах над головою. Детальніше тут

ІІІ. Новини Проекту «Адвокація та підвищення спроможності Уряду України в сфері міграції»

Аналіз постанови №144 від 11 березня 2015 року «Про затвердження норм харчування іноземців та осіб без громадянства, що розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, пунктах тимчасового розміщення біженців Державної міграційної служби». Детальніше тут

30 березня в Івано-Франківську Проект "Адвокація та підвищення спроможності Уряду в сфері міграції", що фінансується ЄС, УВКБ ООН та ХАЙЕС за участі УГСПЛ та ВБФ "Право на захист" в партнерстві з HIAS провів тренінг для адвокатів системи БПД. Детальніше тут

17 квітня  у Львові, та 22 квітня у Харкові Проект "Адвокація та підвищення спроможності Уряду в сфері міграції", що фінансується ЄС, УВКБ ООН та ХАЙЕС за участі УГСПЛ та ВБФ "Право на захист" в партнерстві з HIAS провів тренінгі для адвокатів системи БПД.

23 квітня у Харкові також відбувся тренінг для суддів, що проводився у співпраці із Національною школою суддів України для суддів адміністративних судів та судів першої інстанції, обраних на посаду вперше.

Під час тренінгів експерти Проекту "Адвокація та підвищення спроможності Уряду в сфері міграції" Катерина Галенко та Наталя Гурковська виступили тренерами з метою ознайомлення запрошених адвокатів та суддів із європейськими стандартами розгляду справ шукачів притулку та мігрантів, які підлягають видворенню. Експерти Проекту приділили особливу увагу практиці Європейського суду з прав людини та розказали про найбільш розповсюджені справи з міграційної тематики, які можуть виявитись цікавими для адвокатів та суддів в контексті правозастосування. Детальніше тут

13 травня у Чернівцях відбувся тренінг для суддів, що проводився у співпраці із Національною школою суддів України для суддів адміністративних судів та судів першої інстанції, обраних на посаду вперше. Під час тренінгу експерти Проекту "Адвокація та підвищення спроможності Уряду в сфері міграції" Катерина Галенко та Наталя Гурковська виступили тренерами з метою ознайомлення запрошених адвокатів та суддів із європейськими стандартами розгляду справ шукачів притулку та мігрантів, які підлягають видворенню. Експерти Проекту приділили особливу увагу практиці Європейського суду з прав людини та розказали про найбільш розповсюджені справи з міграційної тематики, які можуть виявитись цікавими для адвокатів та суддів в контексті правозастосування. Детальніше тут

Судові справи стосовно затримання громадян Сирії в аеропорту Бориспіль. Одним з напрямків роботи проекту “Адвокація та підвищення спроможності Уряду у сфері міграції” є виявлення стратегічних справ, судових прецедентів, які становлять суспільний інтерес і можуть допомогти у вирішенні системних проблем із правами людини у сфері міграції. Дві справи, на які необхідно звернути увагу, стосуються проблеми затримання в пунктах пропуску через державний кордон України іноземців, в тому числі шукачів притулку, з метою їх подальшого видворення за межі України. В зазначених справах судовими рішеннями було вперше визнано порушення статті 5 ЄКПЛ щодо затримання мігрантів в пунктах пропуску на територію України. В другій справі разом з тим, що затримання позивача було визнано недокументованим і свавільним в контексті ст. 5 ЄКПЛ, було також вперше визнано його право на компенсацію моральної шкоди в наслідок такого затримання. Детальніше тут

Аналіз, що до кваліфікування погрому студмістечка, в ніч з 11 на 12 червня в Харкові, на вул. Отакара Яроша, в результаті якого постраждало 9 осіб. Детальніше тут

30 червня 2015 року, Верховний Суд України постановив, що судовий збір за подання позову про оскарження рішення, яким було відмовлено в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не підлягає сплаті для всієї категорії осіб у рамках закона № 3671. У рамках стратегічної судової справи, яку вели експерти  ВБФ "Право на захист" у партнерстві з HIAS, було отримане рішення Верховного суду України, яке усуває розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі. Тому, з першого вересня,  в Україні буде запроваджено єдиний підхід до визначення ставок судового збору у всіх судових юрисдикціях. Якщо раніше збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становив 20% (243,60 грн.) від мінімальної заробітної плати, то з 1.09 - 40% (487,20 грн.). Не дивлячись на те, що оскарження рішень про ненадання статусу біженця та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, у першій інстанції були звільнені від оплати судового збору, суд касаційної інстанції вимагав судовий збір - 70% від ставки передбаченої для подачі позовів першої інстанції. 70% від безкоштовно! Навіть якщо не зважати на розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, за новим порядком виплат це встановить 341,04 грн., що для шукача притулку, м'яко кажучи, немаленькі гроші. Детальніше тут

14 липня, партнер ВБФ "Право на захист" у партнерстві з "HIAS", Коаліція з протидії дискримінації (КПД) в Україні, склала звернення до членів робочої групи з питань прав людини, яка працює над розділом II, проекту Конституції України. Основна увага приділяється ст. 42: необхідності коректного визначення ознак дискримінації, не тільки для виключення неоднозначного тлумачення, а й для додавання нових ознак в майбутньому. Так само у зверненні вітається відображення тенденцій розвитку світового антидискримінаційного права в проекті української Конституції. ВБФ "Право на захист", у партнерстві з "HIAS", підтримує це звернення. Детальніше тут

20 серпня. З нагоди Дня незалежності України у прес-центрі УНІАН, ВБФ «Право на захист» у партнерстві з HIAS, при участі   БФ «Рокада» та Вадима Красноокого, лідера музичного гурту «Mad Heads», було презентовано соціальний відеоролик на пісню «Надія є». Метою  цієї акції є залучення уваги до проблем біженців та шукачів притулку в Україні. Детальніше тут 

Дивіться відео

Вподобайте сторінку проекту на FB: