Бюлетень «Права людини і міграція в Україні» Випуск №6, Листопад 2015 - Січень 2016 р.р.

 

cap p2z


Бюлетень «Права людини і міграція в Україні» 
Випуск №6, Листопад 2015 - Січень 2016 р.р.

В цьому випуску  Бюлетеня «Права людини і міграція в Україні» читайте:

І. Актуальні проблеми захисту прав людини в сфері міграції та притулку в Україні

                       Новели національного законодавства:

3 листопада прийнято законопроект 2166 «Про внесення змін у деякі закони України про посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Детальніше тут 

3 листопада прийнято у першому читанні  законопроект 3155 «Про внесення змін до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» щодо вдосконалення процедури документування осіб». Детальніше тут                       

5 листопада прийнято в першому читанні законопроект 3159 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств та урегулювання окремих питань, пов'язаних з протидією нелегальній міграції». Детальніше тут

5 листопада у першому читанні прийнято законопроект №3171 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України». Дтальніше тут                 

10 листопада прийнято в першому читанні закон №3154 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо негайного розгляду судами позовів про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства або забезпечення передачі іноземців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів про реадмісію)». Детальніше тут

23 листопада опубліковано Розпорядження КМУ № 1393-р «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року». Детальніше тут

10 грудня Верховна Рада України у другому читанні і в цілому прийняла законопроект № 2984 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг». Органам місцевого самоврядування надаються повноваження щодо реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання особи, ведення відповідного реєстру територіальної громади, що в результаті позбавить жителів необхідності збирати відповідні довідки про склад сім’ї та проживання, які потрібні при наданні соціальних та інших послуг. Детальніше тут

23 грудня Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції здійснення першочергових заходів з реформування Державної міграційної служби». Детальніше тут

13 січня набирає чинності закон 2166 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Визначення внутрішньо переміщеної особи поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які змушені були залишити свої домівки у наслідок конфлікту. Детальніше тут

26 січня прийнято Проект Закону № 3048 про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (щодо підстав для видачі посвідки на тимчасове проживання представникам іноземних засобів масової інформації). Детальніше тут

28 січня у першому читанні прийнято законопроект №3224 «Про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України». Детальніше тут                                                        

28 січня Верховна Рада ухвалила Закон № 2847 "Про внесення зміни до статті 9 Закону "Про громадянство України" (щодо встановлення спрощеного порядку прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України). Детальніше тут 

Новини та події України, що стосуються міграційної проблематики:

 

3 листопада почав роботу закритий ще в червні пропускний пункт в Мар'їнському районі під Донецьком – біля міста Курахове. Детальніше тут

5 листопада прийнято закон про зовнішню трудову міграцію №2330а, необхідний для надання Україні безвізового режиму з країнами Європейського Союзу. Дипломатичні установи України за кордоном повинні вживати заходів для того, щоб трудові мігранти та члени їх сімей у повному обсязі користувалися правами, передбаченими законодавством. Детальніше тут

5 листопада Міграційна служба запустила онлайн сервіс перевірки стану оформлення закордонних паспортів. Детальніше тут                                                                              

7 листопада, до Луганську  успішно прибув, перший за останні три місяці, конвой ООН у складі дев’яти вантажівок з гуманітарною допомогою, який доставив гуманітарну допомогу для найбільш незахищених груп населення, що проживають на непідконтрольній уряді частині Луганської  області, пройшовши контрольно-пропускні пункти. Детальніше тут                      

10 листопада «Самопроголошена влада» анексованого Криму виступила з заявою провести на півострові перепис громадян України. Про це заявив так званий голова республіки, Серґій Аксьонов: «Сьогодні нам потрібно перепис мігрантів провести. У нас на території республіки, за попередніми оцінками, до 250 тис. громадян України. Частина з них бігли від війни або з інших об’єктивних причин приїхали. Це навантаження на всі наші об’єкти інфраструктури, на систему охорони здоров’я, освіти», – зазначив він.  «Робити це ми будемо і далі, але масштаб лиха треба порахувати, уточнити і визначити джерела фінансування», – додав самопроголошений «глава» Криму. Детальніше тут

11 листопада речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян заявив про збільшення потоку мігрантів, які прямують до країн ЄС через Україну. Детальніше тут

12 листопада набрав чинності Закон 716-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби в Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства".  Детальніше тут                                                                          

13 листопада в Міністерстві інформаційної політики України відбулась міжвідомча робоча зустріч стосовно спрощення процедури в’їзду іноземних журналістів до окупованого Криму. Детальнішетут                                                                                                                      

24 листопада Голосіївський суд, вперше в Україні, виніс рішення, яким визнається, що вимушене переселення громадянки України, з тимчасово окупованої території, відбулося внаслідок військової агресії РФ.  Детальніше тут                                                                     

28 листопада Електронна петиція щодо позбавлення громадянства за сепаратизм набрала необхідні для розгляду президентом Петром Порошенком 25 тисяч підписів. Детальніше тут

30 листопада ДПС України запустила інтерактивну мапу основних пропускних пунктів на кордонах України. Сервіс дозволяє переглядати камери відеоспоcтередження та бачити стан накопичення транспортних засобів перед ними у режимі реального часу . Інформація про черги та інфографіка оновлюється кожні чотири години.  Детальніше тут                                                                   

30 листопада опубліковано інтерактивну мапу Human rights in Crimea. Rollback three centuries - про порушення прав людини у Криму.  Детальніше тут                                       

2 грудня прес-конференція за підсумками зустрічі керівників прикордонних служб України, Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії у Львові. Детальніше тут

2 грудня було завершено навчання педагогічних працівників до проведення занять з питань безпечної міграції та попередження торгівлі людьми. Детльніше тут

8 грудня відкриття Круглого столу на тему "Імплементація Конвенцій ООН з безгромадянства в національному законодавстві України", у якому брали участь представники Право на Захист, UNHCR Ukraine - Aгентство ООН у справах біженців в Україні, Державної міграційної служби України та міжнародні експерти. Детальніше тут                                                         

8-10 грудня, у Святогірську, відбувся "Тренінг для фахівців із захисту з прав людини для нарощування потенціалу та розвитку їх організацій". Експерт з стратегічних судових справ ВБФ Право на Захист, адвокат Катерина Галенко, роз'яснювала слухачам основи національного законодавства, щодо захисту внутрішньо переміщених осіб, і осіб, що повернулися та постраждали від конфлікту, зокрема, нормативно-правову базу для захисту і здійснення прав ВПО, й осіб, що повернулися та постраждали від конфлікту. Організаторами заходу виступили Норвезька рада у справах біженців. Детальніше тут

11 грудня опубліковано «Crimea Beyond Rules/Крым без правил. Thematic review of the human rights situation under occupation/Тематический обзор ситуации с правами человека в условиях оккупации». Детальніше тут                                                                                                            

15 грудня на лінії розмежування між силами АТО і незаконними збройними формуваннями, з метою стабілізації ситуації щодо пропуску громадян та збільшення пропускних можливостей, відбулося відкриття чергового контрольного пункту в'їзду/виїзду "Маріїнка" за участю представників Донецької військово-цивільної адміністрації Держприкордонслужби України і штабу АТО. Детальніше тут                                                                                        

15 грудня опубліковано Огляд ситуацій щодо торгівлі людьми в Україні за 2015 рік. Детальніше тут

16 грудня опубліковано Розпорядження КМУ № 1333-р “Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2016 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи". Детальніше тут                      

18 грудня Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України продовжено термін дії дозволів на перетин лінії зіткнення, який спливає 31 грудня цього року. Детальніше тут 

18 грудня семінар з питань правового статусу біженців за ініціативи ДМС. Детальніше тут              

23 грудня круглий стіл «Проблеми безгромадянства у Вінницькому регіоні: як повернути до життя «юридичних привидів»? Детальніше тут                                           

24 грудня на сайті ДМС України було оголошено про останній етап будівництва Пункту тимчасового розміщення біженців у Яготині. Детальніше тут                     

24 грудня Вищий адміністративний суд України направив справу про скасування постанови Національного банку України №699, відповідно до якого кримчани були визнані нерезидентами і обмежені в отриманні банківських послуг, на новий розгляд до суду першої інстанції. Детальніше тут

25 грудня почав функціонувати Новий контрольний пункт в'їзду/виїзду «Піщевик», поблизу однойменного населеного пункту в Волноваському районі. Детальніше тут

25 грудня два літаки з першою групою турок-месхетинців вирушають з міжнародного аеропорту «Харків» до Туреччини. За розпорядженням президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, 3 тисячі месхетинських турків, які відчули на собі негативний вплив військового конфлікту на Донбасі, будуть переселені до Туреччини. Для переселенців виділять 33 житлові одиниці в Карсі, а інші будуть розміщені в провінції Ерзінджан. Детальніше тут                                

28 грудня у Києві проведено Круглий стіл на тему: «Проблеми безгромадянства в Україні: як повернути до життя юридичних привидів?». Детальніше тут

28 грудня російські прикордонники заблокували автомобілі з некримською реєстрацією на пункті пропуску «Чонгар» на в'їзді до Криму через порушення роботи систем бази даних. Детальніше тут                                                      

На початку січня оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до Закону  України» «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Детальніше тут                       

5 січня Зареєстровано Наказ в Міністерстві юстиції України за № 8/28138 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 1 листопада 2013 року № 1541", що стосуються іноземців та осіб без громадянства. Детальніше тут                                      

11 січня міграційна служба розпочинає запровадження паспорту громадянина України у вигляді пластикової картки (у європейських державах цей документ називають ID-картка). Детальніше тут

14 січня Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин провів нараду з підготовки до парламентських слухань щодо захисту внутрішньо переміщених осіб. Детальніше тут

16 січня опубліковано статтю на сайті ДМС - щодо Міграційної ситуації в Україні. Детальніше тут 

19 січня в аеропорту «Бориспіль» Державна прикордонна служба презентувала спрощені процедури прикордонного контролю для громадян України. Детальніше тут

21 січня Працівниками прокуратури Київської області спільно зі співробітниками Головного управління боротьби з організованою злочинністю у сфері корупції СБ України затримано керівника одного з регіональних підрозділів Державної міграційної служби України, який шляхом надання неправомірної вигоди службовій особі Державної міграційної служби України у сумі 5 тис доларів США намагався отримати статус біженця для громадянина Російської Федерації. Детальніше тут

21 січня відбувся рейд, що викликав обурення правозахисників. Цивільний Корпус "АЗОВ" Київщина (на базі білоцерківського осередку якого діє громадське формування з охорони правопорядку) спільно з Національною Поліцією провів у Білій Церкві рейд по виявленню нелегальних мігрантів.
Детальніше тут                                                                                                         

26 січня монітори Національного превентивного механізму (НПМ) відвідали аеропорт у Запоріжжі. Детальніше тут  

27 січня помічник начальника Державної прикордонної служби України, Олег Слободян, в інтерв'ю Громадському радіо повідомив, що українські прикордонники затримуватимуть громадян, які перетинають кордон або лінію розмежування з паспортами «ЛНР» і «ДНР». Детальніше тут

29 січня упродовж 2015 року біженцями в Україні було визнано 49 осіб. Інформаційний запит УНН до Державної міграційної службі України. Детальніше тут                                 

31 січня мешканці Криму розповіли про попередження з боку російських прикордонників: якщо вони будуть намагатися потрапити до Криму з українськими паспортами, їм доведеться заповнювати міграційні карти. Детальніше тут                                                                   

ІІ. Міграція та притулок: міжнародні новини

                       Міжнародно-правові стандарти

Таджібаєв v. Росія (немає. 17724/14)

Заявник, Миротдин Таджібаєв, громадянин Киргизстану, узбецького етнічного походження, народився у 1988 році. Діло стосувалося загрози його екстрадиції до Киргизстану та ризиків, з якими він зіткнеться там як етнічний узбек. Г-н Таджибаєв втік до Росії разом з багатьма іншими етнічними узбеками, після масових заворушень та міжетнічних зіткнень в Ошській області (Киргизстан) у червні 2010 року. Йому був наданий тимчасову посвідку на проживання в Росії у період з 3 грудня 2010 року по 3 грудня 2013. Перебуваючи у розшуку в Киргизстані за причетність до зіткнень та у списках втікачів, він був заарештований під час поїздки потягом по Росії у жовтні 2012 року. Він був поміщений під варту та на прохання киргизької влади підлягав екстрадиції. Проте, в листопаді 2013 року, по скарзі, Санкт-Петербурзький міський суд скасував рішення про екстрадицію, вважаючи його незаконним - пана Таджибаєва  було звільнено.  У лютому 2014 року Верховний суд Росії залишив в силі постанову про видачу, засновуючи своє рішення, по суті, на дипломатичних запевненнях від киргизької влади, що пану Таджибаєву не загрожує ризик жорстокого поводження у разі екстрадиції, і що російському дипломатичному персоналу буде надана можливість відвідати його у слідчому ізоляторі, де він буде утримуватися. Його видача, однак, згодом була зупинена на підставі рішення про застосування тимчасового заходу, наданому Європейським судом з прав людини, відповідно до правила 39  Правил Суду, де уряду Російської Федерації було вказано, що пан Таджибаєв не повинен бути екстрадований до Киргизстану або до будь-якої іншої країни, в той час як суд розглядатиме його справу.  Перебуваючи в ув'язненні, пан Таджибаєв звернувся до ФМС Росії, з проханням надати йому статус біженця, стверджуючи, що  кримінальну справу проти нього, Киргизстан порушив виключно через його етнічне походження. У разі повернення він зіткнеться з жорсткім поводженням. У березні 2013 року представники влади РФ відмовили йому у статусі біженця, встановивши, що він не має права на його отримання, оскільки не було надано доказів, щодо його переслідування за ознакою етнічного походження. Згодом, цей висновок був підтриманий національними судами. Спираючись, зокрема, на статтю 3 (заборона тортур та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) пан Таджибаєв стверджував, що через його етнічне походження, він зіткнеться з реальним ризиком жорстокого поводження у разі екстрадиції до Киргизстану, і що його аргументам, щодо тих ризиків не було дано жодного справжнього або ретельного розгляду з боку російської влади. Він також стверджував, зокрема, що усіх узбеків, які попадали під підозру щодо причетності до насильства у червні 2010 року, у Киргизстані, систематично катувала  киргизька влада.

Порушення статті 3 - у випадку видачі пана Таджибаєва до Киргизстану залишається у силі до того часу, доки суд не винесе остаточне рішення або направить на подальший розгляд справи.

Рішення у справі Фрумкін проти Росії

(Скарги № 74568/12) .

Дана скарга стосувалася акції протесту, яка відбулася 6 травня 2012 року на Болотній площі в Москві проти зловживань і фальсифікацій під час президентських виборів і виборів до Державної Думи. Палата одноголосно постановила, що мали місце порушення наступних положень Європейської Конвенції з прав людини:                                                                              

Стаття 11 (свобода зібрань та об'єднань) як щодо невиконання владою обов'язків, щодо забезпечення мирного проведення публічного заходу, так і в відношенні особисто заявника, пана Фрумкіна, якого було затримано та утримано під вартою, а потім було засуджено до адміністративного арешту строком на 15 діб. Стаття 5 § 1 (право на свободу та особисту недоторканність); і Стаття 6 §§ 1 і 3 (d) (право на справедливий судовий розгляд).

Суд, зокрема, постановив, що правоохоронні органи не прийняли мінімальних заходів для підтримки мирного характеру громадського заходу, для запобігання заворушень і забезпечення безпеки всіх учасників мітингу, а саме ухилилися від контакту з організаторами заходу, коли цього вимагала ситуація, тим самим не виконавши своїх обов'язків щодо забезпечення порядку. Що стосується дій правоохоронних органів у відношенні пана Фрумкіна - затримання, утримання під вартою і подальший адміністративний арешт - були абсолютно невідповідними їх цілям. Застосування подібних заходів може розглядатися в якості стримуючого фактору, спрямованого на те, щоб і заявник, і інші особи згодом утримувалися від участі в акціях протесту і від активної підтримки опозиційної діяльності в цілому.                                                                                                     

Основні факти                                                                                                                                               

Заявник, Євген Володимирович Фрумкін, 1962 року народження, громадянин РФ. 6 травня 2012 року брав участь в акції протесту на Болотній площі, м. Москви. Спочатку хода була мирною, але переросла у зіткнення між протестувальниками і поліцією, що призвело до численних арештів. Попередньо, захід було узгоджено з московською владою. Після того, коли за кілька днів до заходу, Департамент регіональної безпеки м. Москви, відхилив перший запропонований організаторами маршрут, був затверджений альтернативний маршрут. За добу до заходу, у зв'язку з наявною у влади інформацією про можливе перевищення кількості учасників, а також про передбачувані наміри встановити намети на місці проведення заходу, прокуратура оголосила застереження двом організаторам заходу щодо неприпустимості порушення закону. Мітинг розпочався мирною ходою, яка завершилася на Болотній площі, куди учасники прибули приблизно о 17 годині, але там з’ясувалося, що доступ до скверу було перекрито поліцейським кордоном. Таким чином локація проведення заходу (сквер) була виключена з місця проведення мітингу, що було відступом від обумовленого плану заходу. У розпорядженні учасників ходи залишилася Болотна набережна, де організатори вже встановлювали сцену. Як заявляли учасники протесту, така зміна узгодженого плану стало несподіванкою для організаторів, і тому лідери маршу вимагали від поліції пересунути кордон та звільнити місце для проходу протестувальників. Згідно з офіційною версією, учасники маршу хотіли прорвати кордон і попрямувати через міст, до Кремля, або спровокувати заворушення в натовпі. Обидві сторони - і російський уряд, і заявники - підтверджували, що поліцейські не йшли до діалогу з представниками протестуючих і що ніхто з високопоставлених представників правоохоронних органів не був делегований для проведення переговорів. Після невдалої спроби вступити в переговори з поліцією, четверо, з числа лідерів маршу, оголосили «сидячий страйк», сівши на асфальт, теж саме зробили приблизно від 20 до 50 учасників маршу. Через деякій час поліцейський кордон прорвався в одному місці під натиском натовпу, але поліцейські швидко відновили оточення. О 18 годині один з офіцерів поліції, якій відповідав за безпеку заходу, дав вказівку одному з організаторів - оголосити про припинення мітингу. Вимога була виконана, але більшість учасників та представників преси не почули оголошення. Після цього поліція почала вживати активних заходів, примушуючи протестуючих розійтися, при цьому затримуючи активістів, у тому числі декількох лідерів маршу. Того ж дня, було порушено кримінальну справу про масові заворушення та застосування насильства до представників влади. Згодом, це звинувачення було об'єднано з іншою кримінальною справою, що стосується організації масових заворушень. Після цих подій, кілька правозахисників подали скарги на дії поліції, пов'язані із застосуванням насильства при затриманні учасників протесту, а також заявили про порушення прав при притягненні їх до відповідальності. У березні 2013 року, влада відхилила кілька скарг, щодо неправомірних дії поліції, зокрема, на незаконні арешти та застосування сили. Ряд скарг, щодо дій поліцейських, був відхилений у рамках кримінального переслідування учасників акції на Болотній площі. У лютому 2014 року, суд виніс обвинувальний вирок, по відношенні восьми осіб, обвинувачених у масових заворушеннях та застосуванні насильства до представників влади під час демонстрації  6 травня 2012 г. Вони були засуджені до позбавлення волі на терміни від 2,5 до 4 років. У червні 2014 року Московський міський суд залишив у силі це рішення. В окремих кримінальних справах, четверо обвинувачених також були засуджені за аналогічні злочини, на терміни від 2,5 до 3,5 років. Ці рішення також були залишені в силі Московським міським судом, який розглянув апеляцію у листопаді 2014 г. Перед цим, у липні 2014 року, цей же суд визнав двох осіб, включаючи одного з організаторів заходу, винними в організації масових заворушень та засудив їх до позбавлення волі на 4,5 років. У березні 2015 року, вирок було розглянуто Верховним Судом в апеляційній інстанції та залишено в силі. За ствердженням пана Фрумкіна, під час заходу 6 травня 2012 року, між 18 і 19 годинами, він знаходився у секторі мітингу, де обстановка залишалася спокійною. За його словами, його не обгрунтовано затримали о 19 годині, після того як він почув вказівки розходитися, але не зміг цього зробити через загальну метушню, і ніяких попереджень від поліції, перед затриманням, він не отримував. За версією Російського уряду, його було затримано на Болотній площі, о 20.30, тому що він заважав проїзду транспорту та не виконував вказівки поліцейського звільнити проїзд. Його було доставлено до відділення поліції, де було складено протокол про адміністративне правопорушення, що засновувалося на перешкоджанні дорожнього руху і непокорі законному розпорядженню співробітника поліції. Після цього він перебував під вартою до розгляду його справи мировим суддею, який 8 травня 2012 р визнав його винним в адміністративному правопорушенні та засудив його до адміністративного арешту строком на 15 діб. Згодом, рішення мирового судді було залишено в силі, а скарги заявника відхилені.

Посилаючись на статтю 11, заявник стверджував, що влада не дозволила йому взяти участь в узгодженому мітингу, і скаржився при цьому, що заходи безпеки, прийняті на Болотній площі, створили перешкоди для проведення заходу, яке було достроково припинено, а також що його було заарештовано та пред’явлено звинувачення  у скоєні адміністративного правопорушення. Далі, він посилався на статтю 5 § 1 (право на свободу та особисту недоторканність) і статтю 6 §§ 1 і 3 (d) (право на справедливий розгляд справи у суді), заявляючи що його затримання і утримання під вартою були необгрунтованими, а провадження у справі про адміністративне правопорушення несправедливим. Він також заявляв про порушення статті 18 (межі використання обмежень щодо права). Скарга була подана в Європейський Суд з прав людини 9 листопада 2012 р.

Рішення суду

Стаття 11

У першій частині скарги, щодо порушення статті 11, г-н Фрумкін заявляв про неадекватні заходи безпеки, вжитих поліцією на Болотній площі. Він стверджував, що ці заходи спровокували зіткнення між протестуючими та поліцією. В свою чергу поліція використовувала їх, як привід для дострокового припинення мітингу. Розглянувши всі матеріали справи, Суд відзначив особливу ретельність, з якою влада готувалася до забезпечення громадського порядку 6 травня 2012 року. Обидві сторони визнавали той факт, що того дня приймалися підвищені заходи безпеки, спрямовані на запобігання ймовірних несанкціонованих акцій протесту. Згідно ствердженням Російського уряду, влада зіткнулася із ситуацією масових заворушень, оскільки лідери маршу мали намір вийти за межі узгодженої для мітингу території, розбити наметовий табір і, можливо, планували провести неузгоджені збори біля Кремля. Допитані у якості свідків, високопоставлені офіцери поліції, в ході судового розгляду по справі,  свідчили про масові заворушення, що влада підозрювала активістів опозиції в намірі влаштувати акцію непокори. Немов, ця акція повинна була початися зі встановлення наметового містечка, ймовірно на кшталт руху «Оккупай». Організатори заходу, в свою чергу, заперечували наявність в них таких планів, як вихід за межі обумовленої території. Що стосується сидячого страйку, вони стверджували, що це була реакція на однобоке рішення влади змінити заздалегідь обумовлені межі площі, відведеної для проведення мітингу.

Суд встановив, що само по собі, рішення про закриття доступу до скверу для учасників мітингу, не свідчить про негативне ставлення влади до заходу або про прихований намір створити несприятливі умови для його проведення, враховуючи, що на наданої для мітингу частини Болотній площі було достатньо місця для всіх учасників. Однак, організатори заперечували насамперед проти ситуації, коли вони були поставлені перед фактом зміни меж відведеної їм площі без жодного попередження, що, на їхню думку, і призвело до непорозуміння та дестабілізації. Суд надійшов до висновку, що існувала, принаймні, негласна домовленість про те, що сквер Болотної площі буде включений до території, відведеної для мітингу. Навіть якщо питання відносно скверу навмисно не обмовлялось, як стверджували представники влади, допитані у суді, з боку організаторів, не бачили нічого нерозумного в тому, щоб вважати його включеним за замовчуванням. По-перше, за офіційними даними, сквер входив до складу Болотної площі, а по-друге, він був включений до території попереднього мітингу, що і було підтверджено представниками влади. Крім того, схема заходу, що була опублікована на офіційному сайті ГУ МВС Росії м. Москви, окреслювала межі місця проведення мітингу, включаючи при цьому сквер. Яким би не було походження цієї схеми - можливо, неофіційним, якщо її надали організатори, як встановив суд, - сам факт її публікації припускав офіційне схвалення.

Щодо «сидячого страйку» та його значення в цих подіях, Суд не вважає можливим встановити, що лідери маршу дійсно вимагали проходу через міст в напрямку Кремля, на чому наполягали деякі свідки-співробітники поліції, оскільки  матеріали справи не містили жодних свідчень на користь цієї версії від осіб, які не є співробітниками правоохоронних органів. На підставі доказів, наданих сторонами, Суд встановив, що організатори сидячого страйку вимагали відкрити доступ до скверу для учасників мітингу і що вони довели ці вимоги до відома поліцейського керівництва. Як випливало з відео-матеріалів, на які посилалися обидві сторони, а також зі свідчення свідків, в сидячому страйку брало участь не більше 20-50 осіб, до того ж поруч з ними було достатньо місця для бажаючих пройти вперед. Нарешті, було відзначено суто мирний характер сидячого страйку.

Зіткнувшись з вимогою про переміщення поліцейського кордону, влада повинна була негайно відреагувати, і найважливішим в цій ситуації, потрібно було відкрито, ясно та невідкладно повідомити учасниками сидячого страйку свою позицію з цього питання, давши позитивну або негативну відповідь, або запропонувати компроміс. Однак, Суд зробив дійшов до висновку,  якій зміцнювали показання свідків, що представники влади не проявили готовності до діалогу з організаторами заходу і навіть не спробували вступити з ними в контакт, щоб дозволити вирішити непорозуміння, з приводу розташування оточення і зняти викликану цим напругу. Був особливо відзначений незрозумілий пробіл у підготовці до заходу: план забезпечення громадського порядку та безпеки у м. Москві, від 6 травня 2012, детальний у всіх інших відносинах, зокрема не вказував, яка посадова особа відповідала за зв'язок з організаторами заходу, що було не зрозуміло, на тлі загальної відпрацьованості усіх заходів безпеки. Далі, вже на місці, представники влади не змогли адекватно, без застосування сили, відреагувати на зміну обстановки. Після зупинки лідерів маршу перед поліцейським кордоном, у перши хвилини, жоден з представників правоохоронних органів, з присутніх на площі, не проявив зацікавленості до зупинених демонстрантів, які почали надавати сигнали занепокоєння. Після тривалого очікування до протестувальників був направлений Уповноважений з прав людини у Російській Федерації. Він повинен був передати вимогі поліції до демонстрантів - піднятися з асфальту та прямувати до сцени. Нездатність представників правоохоронних органів вжити прості та очевидні заходи, при перших ознаках конфлікту призвела, таким чином, до ескалації, що, в свою чергу, порушило мирний хід заходу.

Суд визнав, що влада не дотримувала мінімальних вимог, що пред'являються до правоохоронних органів, щодо їх обов'язку підтримувати зв'язок з організаторами заходу, що було важливою складовою частиною їх обов'язків у забезпеченні мирного ходу громадських заходів, щодо запобігання заворушень та забезпечити безпеку усім учасникам. Таким чином, мало місце порушення статті 11, внаслідок невиконання владою обов'язку, щодо забезпечення мирного проведення мітингу. У другій частині скарги щодо порушення статті 11 г-н Фрумкін заявляв про відсутність підстав, щодо  його затримання та утримання під вартою, а також притягання до адміністративної відповідальності. Виходячи з матеріалів справи, Суд зазначив, що заявник знаходився усередині периметру, відведеного для проведення мітингу, і його власна поведінка була виключно мирною. Суд прийняв до уваги, що застосовуючи різні заходи примусу до учасників зібрання на Болотній площі, влада виходила з побоювань з приводу можливих спроб встановлення стихійного наметового містечка. Проте, Суд зазначив, що пан Фрумкін був притягнутий до відповідальності на іншій підставі, виключаючи зв'язок з порушенням правил проведення громадських заходів. Як випливає з пояснень Російського уряду та відповідних судових рішень, він був затриманий, утримувався під вартою та його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення тому, що він перешкоджав руху транспорту і надавав непокору співробітнику поліції, який дав йому розпорядження припинити ці дії. З судових рішень було не ясно, чим керувався заявник, прогулюючись по проїжджій частині і перешкоджаючи дорожньому руху, а його власні пояснення, що він просто не встиг залишити місце мітингу з причини загального замішання, що не оскаржувалися і не відхилялися судом. Тому, навіть припустивши, що його затримання, утримання під вартою, а також його адміністративний арешт було здійснено відповідно до закону і переслідували законну мету, зазначену в частині 2 статті 11, - імовірно, захист громадського порядку - дії поліції абсолютно не відповідали щодо цієї мети.

Стаття 5 

Сторони не заперечували той факт, що відразу після арешту заявника, який був здійснений 6 травня 2012 не пізніше 20.30, і аж до його доставлення до суду, вранці,  8 травня 2012 року, пан Фрумкін був позбавлений волі згідно до статті 5 § 1. Після укладення протоколу про адміністративне правопорушення, ввечері того ж дня, коли він був заарештований, основною метою було - доставити до відділення поліції, мета була досягнута, та його могли звільнити. Ані Російський уряд, ані інші органи влади не обґрунтували, чому він був залишений під вартою. Зважаючи на відсутність пояснень, з яких причин він залишався під вартою протягом 36 годин, утримання заявника в цей період характеризується як необґрунтоване та свавільне позбавлення волі. Таким чином, мало місце порушення статті 5 §1.                                                                      

Стаття 6                                                                                                                                                                     

Суд встановив, що у справі заявника були порушені статті 6 §§ 1 і 3 (d), оскільки був зроблений висновок про те, що провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні пана Фрумкіна, у цілому, не відповідало принципам справедливого судового розгляду. Було відзначено, що питання провини заявника не було предметом доведення у судовому засіданні, а його засудження було засновано, виключно, на типових рапортах, представлених поліцією, які складені на заздалегідь надрукованих бланках, до того ж суд відмовив заявнику в дослідженні інших доказів.                          

Інші статті 

Враховуючі ті висновки, до яких надійшов Суд, при розгляді скарги про порушення статей 11, 5 та 6, Суд не вважав за потрібне розглядати окремо питання, щодо порушення статті 18 Конвенції.          
Справедлива компенсація (стаття 41)                                                                                                               
Суд постановив, що Росія зобов'язана виплатити 25 000 євро компенсації моральної шкоди, а також, 7 000 євро компенсації за понесені ним судові витрати.

                                  Міжнародні новини, події та ініціативи

 

1 листопада влада Албанії скасовує тимчасовий безвізовий режим для громадян Росії. Детальніше тут

2 листопада уряд Австрії запропонував законопроект, направлений на стримування потоку мігрантів у країну з Афганістану. Детальніше тут                                                           

3 листопада Доповідь Комісара Ради Європи з прав людини про дотримання прав людини в Україні. Східна Україна: нагальна потреба гарантування свободи пересування і доступу до гуманітарної допомоги.  Детальніше тут

4 листопада було опубліковано доповідь про утримання під вартою в Нідерландах. Регіональний інструментарій для юристів, співробітників НУО, суддів і політиків. Великий блог Карела Хендрікса, який написав звіт про те, як це - бути особою без громадянства і утримуватися у Нідерландах. Детальніше тут                                                                                       

4 листопада Глава Frontex закликав європейські держави затримувати біженців, яким відмовили у наданні притулку, щоб їх можна було «швидко» відправляти назад в країни їхнього походження. Детальніше тут

5 листопада Дмитро Медведєв підписав постанову, згідно з яким громадяни Росії, які проживають в Криму і Севастополі, а також юридичні особи, зареєстровані на даних територіях і які мають у власності транспортні засоби, зобов'язані перереєструвати їх в строк до 1 квітня 2015 року. Детальніше тут 

25 листопада Після інциденту зі збитим російським літаком, на турецько-сирійському кордоні, більшість російський туристичних операторів призупинили продажі турів до Туреччини. Детальніше тут  

27 листопада Уряд Швеції оголосив, що має намір депортувати 22 000 мігрантів. "Це ті випадки (справи біженців, яких будуть депортувати), які були передані в поліцію, тому що міграційна Рада прийняла рішення про примусове виселення. Таке рішення повинно бути прийнято на державному рівні, адже тільки держава має монополію на насильство ", - розповів Патрік Енгстрем, керівник департаменту прикордонної служби Швеції. Детальніше тут

27 листопада Комісар Ради Європи з прав людини Нілс Муйжніекс по завершенні триденного візиту в Угорщину заявив, що заходи реагування Угорщини на проблему з біженцями не відповідають правам людини. Детальнішетут                                                           

30 листопада опубліковано новий інструментарій “Protecting Stateless Persons from Arbitrary Detention” від European Network on Statelessness, який може стати помічником для запобігання затримання осіб без громадянства та може бути корисним європейським НУО та активістам притягати свої уряди до відповідальності. Детальніше тут                                           

30 листопада Туреччина застосувала суворих заходів до людей, заарештувавши 1300 осіб, клієнтів смаглерів, які шукають притулку в одній операції. Через кілька годин після того, як країна пообіцяла приборкати потік біженців до Греції в обмін на фінансову допомогу з боку ЄС. Детальніше тут

1 грудня набув чинності новий порядок перебування громадян України у Росії. Детальніше тут

3 грудня більше тисячі рабинів США підписали петицію, що закликає вищий законодавчий орган країни - Конгрес - відкрити двері Америки для сирійських біженців. Детальніше тут

13 грудня заступник глави МВС Польщі Якуб Скиба розповів, що уряд працює над законопроектом про репатріацію осіб польського походження з України. Детальніше тут

15 грудня Міністерство праці та соціального захисту РФ вимагає від кримських виконкомів зібрати опитувальні листи з організацій, в яких працюють громадяни Туреччини. Причина - указ президента РФ від 28 листопада 2015 р № 583 «Про заходи щодо забезпечення національної безпеки Російської Федерації і захист громадян Російської Федерації від злочинних та інших протиправних дій і про застосування спеціальних економічних заходів щодо Турецької Республіки». Детальніше тут                                

1 січня набирає чинності Нова редакція правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, в якому викладено умови, яких слід дотримуватися при зверненні до Суду з повною і дійсною заявою щодо порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Із внесенням змін були оновлені відповідні документи: формуляр заяви, «Нотатка для заповнення формуляру заяви» та форма довіреності на представлення інтересів заявника у Суді. Детальніше тут

Січень 2016 в Іспанії підприємець був засуджений до 2 років тюремного ув'язнення та виплати 15.000 євро вихідної допомоги алжирцю, який не мав документів на право проживання та права працювати в країні. Детальнішетут                                                       

12 січня прес-конференція в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. Було повідомлено, що у 2015 році кількість мігрантів досягла 244 мільйонів. Детальніше тут

20 січня опублікована доповідь Bulgaria: Pushbacks, Abuse at Borders про свавілля щодо біженців, які перетинають з боку болгарських прикордонників, від Human Rights Watch.     Детальніше тут 

24 січня опублікована спільна доповідь від European Programme for Integration and Migration та International Detention Coalition: Утримання іммігрантів. Моніторінг від ‪НУО: Поради, приклади позитивної практики.  Детальніше тут                                                                                                           

25 січня Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, оголосив про своє рішення відправити делегацію до Криму, щоб оцінити ситуацію з правами людини на півострові. Місія буде тривати 5 діб та укладатись з доповіді та рекомендацій, представлених Генеральному секретарю в кінці лютого або березня. Детальніше тут                                                                                                   

30 січня Китай відкриє 144-годинний безвізовий режим для громадян 51 країни, серед яких є й Україна. Детальніше тут                                                                                                                            

 

ІІІ. Новини Проекту «Адвокація та підвищення спроможності Уряду України в сфері міграції»

17 листопада Опубліковано звіти конкурсу з малих грантів. Проект «Адвокація та підвищення спроможності уряду в сфері міграції» приймав заявки від представників і активістів НГО на участь у програмі малих грантів, на навчання та проходження практики в сфері захисту прав негромадян. Метою програми, була підтримка ініціатив з підвищення кваліфікації, отримання знань та навичок шляхом проходження практичного чи теоретичного навчання на базі міжнародних, європейських організацій інституцій чи НГО, що працюють чи проводять навчання в сфері захисту прав мігрантів чи адвокації. Для учасників програми, це була унікальна можливість отримати цінний досвід роботи в європейських профільних установах. Детальнішетут                                          

26 листопада Cемінар для суддів у Одесі – «Застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у справах про видворення, екстрадицію та відмову в наданні захисту шукачам притулку» у рамках проекту «Адвокація та підвищення спроможності Уряду у сфері міграції». Детальніше тут                                                                                                          

3-4 грудня у Сумах відбувся семінар: «Застосування Європейської конвенції з прав людини у справах про видворення, екстрадицію та відмову в наданні захисту шукачам притулку», для працівників ДМС та адвокатів БПД, у рамках проекту «Адвокація та підвищення спроможності Уряду в сфері міграції».  Детальніше тут                                                                           

10 грудня Дарина Толкач, експерт ВБФ Право на Захист та керівник проекту «Адвокація та підвищення спроможності Уряду в сфері міграції», провела тренінг на тему «Документування шукачів притулку та біженців», для співробітників Патрульна поліція України, у рамках тренінгу УВКБ ООН "Міжнародний захист біженців в Україні" для Управління патрульної поліції у місті Києві. Детальніше тут

12-13 грудня Тренінг «Застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в справах про видворення та відмову в наданні захисту шукачам притулку» для адвокатів БПД та працівників ДМС, у рамках проекту «Адвокація та підвищення спроможності Уряду в сфері міграції», пройшов в Полтаві. Детальніше тут                                                                    

17 грудня у Львові пройшов тренінг «Застосування Європейської конвенції про захист прав людини основоположних свобод в справах про видворення, екстрадицію та відмову в наданні захисту шукачам притулку». Детальніше тут   

22 грудня отримано рішення Київського апеляційного адміністративного суду, щодо визнання незаконним та свавільним, затримання громадянина Сирійської Арабської Республіки співробітниками Державної прикордонної служби України, який більше тижня знаходився у транзитній зоні Міжнародного аеропорту «Бориспіль», де нема умов для перебування людини тривалий час. Детальніше тут                                                                                     

14 січня – 15 січня у Запоріжжі та 21 січня – 22 січня у Одесі - серія тренінгів на тему «Застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в справах про видворення та відмову в наданні захисту шукачам притулку» для адвокатів БПД та працівників ДМС. Заходи відбуваються у рамках проекту «Адвокація та підвищення спроможності Уряду в сфері міграції», що фінансується ЄС, УВКБ ООН та HIAS за участі УГСПЛ та ВБФ «Право на захист» в партнерстві з HIAS. Детальніше тут

           

Вподобайте сторінку проекту на FB: