Підсумки засідання національного круглого столу “Права людини у сфері міграції та притулку в Україні” - правозахисники очікують рішучих кроків влади

10 жовтня 2014р. в м. Києві в рамках проекту “Адвокація та підвищення спроможності Уряду в сфері міграції”, що реалізується ВБФ “Право на захист” та Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки Європейського Союзу, відбулося засідання національного круглого столу “Права людини в сфері міграції та притулку в Україні: пріоритети для реформ в контексті процесу асоціації Україна — ЄС та лібералізації візового режиму”.

На початку  круглого столу представники правозахисних організацій та громадських ініціатив одержали можливість висловити своє бачення пріоритетних напрямків реформування національного законодавства та правозастосовчої практики в сфері міграції та притулку, необхідних для виконання вимог Плану дій з лібералізації візового режиму ЄС для України та зобов'язань України. Зокрема, на думку правозахисників, термінового реагування органів державної влади України вимагають такі проблеми, що стосуються захисту фундаментальних прав людини:

По-перше, на переконання представників громадських організацій, йдеться про проблему крайньої нужденності і соціальної незахищеності осіб, що звернулися за захистом в України. Шукачів притулку на території України всього лише декілька сотень осіб, однак, в силу чинного законодавства, вони фактично позбавлені, не лише будь-яких форм соціальної допомоги, а й навіть можливості забезпечити себе та свої сім'ї власною працею на законних підставах на час розгляду їх заяв про надання захисту. По-друге, правозахисники звернули увагу присутніх представників компетентних органів влади на долю десятків тисяч українців, які, в наслідок  правових колізій, пов'язаних із розпадом СРСР, стали недокументованими особами без громадянства та перебувають у невизначеному правовому статусі. У зв'язку із цим прозвучало занепокоєння тим фактом, що, не зважаючи на ратифікацію Конвенції ООН про статус апатридів 1954р. ще у січні 2013р., владою не було вжито жодних кроків для її імплементації.

Окрім цього, представники громадських організацій висловили критику на адресу чинного порядку надання дозволу іноземцям та особам без громадянства на перебування  чи проживання на території України, їх повернення, видворення та заборони в'їзду, а також “адміністративного затримання” з метою видворення або запобігання в'їзду на територію України без відповідного дозволу. На думку правозахисників, очевидна неузгодженість цих процедур між собою, а також, що найважливіше, їх невідповідність стандартам, закріпленим міжнародними договорами України в сфері захисту прав людини, в тому числі Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), створює родючий ґрунт для серйозних порушень. Зокрема, йдеться про те, що всупереч вимогам статі 8 ЄКПЛ право на перебування і проживання на території України згідно з чинним законодавством залежить передусім від дотримання іноземцями і особами без громадянства формальних вимог, а їх реальний особистий зв'язок із Україною в багатьох випадках не береться до уваги. Окрім того, неузгодженість означених процедур не тільки не дозволяє органам влади ефективно контролювати дотримання вимог міграційного законодавства іноземцями та особами без громадянства, що перебувають та проживають на території України, не вдаючись при цьому до заборонених міжнародним правом практик “етнічного профілювання”, а й призводить до виникнення феномену “завислих мігрантів” (stranded migrants) — осіб які не можуть повернутися до країн свого походження в силу об'єктивних причин і одночасно не можуть бути ідентифіковані і документовані в Україні.

Що стосується правового регулювання адміністративного затримання іноземців та осіб без громадянства із метою їх видворення або запобігання незаконному в'їзду на територію України, то, на думку представників громадських організацій, чинне законодавство грубо суперечить вимогам статті 5 ЄКПЛ, а також статті 29 Конституції України. Зокрема, правозахисники наполягали, що правовий вакуум в питанні процесуальних гарантій забезпечення прав людини у випадках утримання в пунктах перетину державного кордону на в'їзді в Україну, який на сьогодні існує в національному законодавстві, ще всередині 90х років Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) було визнано неприйнятним явищем та грубим порушенням вимог статті 5 ЄКПЛ (право на свободу та особисту недоторканість), див. Рішення ЄСПЛ у справі Amuur v. France [Амуур проти Франції], № 19776/92 від 25.06.96р. Критику громадських організацій також викликав передбачений Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” порядок поміщення іноземців та осіб без громадянства до Пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ) з метою видворення. Правозахисники наполягали, що неможливість застосування альтернативних затриманню засобів забезпечення видворення іноземців, недоступність судового перегляду законності рішення про поміщення в ПТПІ для осіб, які йому підлягають, а також неможливість оперативного звільнення з ПТПІ в разі зникнення підстав для застосування таких заходів, грубо суперечать вимогам Конституції України та ЄКПЛ.

  Наостанок, правозахисники звернули увагу присутніх представників компетентних органів влади на очевидні, на їх думку, проблеми з виконанням вимог п. 2.4.1 Плану дій з лібералізації візового режиму ЄС для України (“свобода пересування в межах України”). Зазначеним положенням Плану передбачено обов'язок Уряду України здійснити “перегляд законодавчих та регуляторних засад здійснення процедур реєстрації та зняття з реєстрації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України, з метою уникнення необґрунтованих обмежень або зобов'язань щодо їхньої свободи пересування в межах України, зокрема стосовно умов законного проживання без реєстрації місця проживання чи заходів, які вживаються у випадку, коли особа не дотрималась вимог щодо реєстрації, а також щодо відповідальності осіб, які винаймають житло.”  Зміни внесені до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання” у 2012-2014рр., в тому числі у зв'язку із ухваленням Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”, на жаль, не вирішили проблем, на які звертає увагу План дій з лібералізації візового режиму.

Загалом, робота круглого столу була розбита на чотири тематичні блоки: 1. “Пріоритетні напрямки реформування системи притулку в Україні”; 2. “Реформи, необхідні для імплементації в національне законодавства Конвенції ООН про статус апатридів”; 3. “Проблеми забезпечення виконання національного законодавства в сфері міграції, в тому числі шляхом застосування заходів примусового характеру”; та 4. “Проблемні питання захисту прав іноземців та осіб без громадянства, що проживають в Україні на законних підставах: захист від дискримінації, захист прав іноземних студентів і трудових мігрантів”.

Участь у круглому столі взяли представники громадських організацій з багатьох регіонів України, в тому числі БФ “Рокада” (м. Київ), МФОЗНС "Регіон Карпат" NEEKA (Закарпатська область), Центр інформації про права людини (м. Київ),  ГО “ІПЦ “ВІСЬ” (м. Вінниця), Чернігівський громадський комітет захисту прав людини (м. Чернігів), Крим SOS — Херсон, Громадська організація “Вектор толерантності” (Херсонська обл.), ТМЖК “Відродження нації” (м. Тернопіль), Центр політико-правових реформ (м. Київ), Центр дослідження суспільства (м. Київ), Одеська обласна громадська організація ВГО “Комітет Виборців України”, а також представники ряду обласних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. У засіданні круглого столу взяли участь також американська неурядова організація Представництво ХАЙЕС в Україні та Європейська рада з питань біженців і вигнанців (ECRE) — загальноєвропейська мережа громадських організацій, штаб-квартира якої базується в Брюсселі.

Окрім громадськості активну участь у роботі круглого столу взяли також представники органів державної влади України, до компетенції яких належить регулювання міграційних процесів та захист прав людини в контексті міграції та притулку, в тому числі представники Державної міграційної служби України (ДМС України), Адміністрації Державної прикордонної служби України (ДПС України) та Міністерства соціальної політики. Вагому роль у роботі круглого столу відіграли також представники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та міжнародних міжурядових організацій, як-то: Представництво Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Білорусі, Молдові та Україні, Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні та Представництво Європейського Союзу в Україні.

Представники органів виконавчої влади не були готові прийняти та погодитися із критичною оцінкою чинного національного законодавства і правозастосовчої практики в сфері міграції та притулку, висловленою представниками громадськості. ДМС та ДПС України наполягали на тому, що захист прав іноземців та осіб без громадянства, з огляду на ситуацію в країні, не є для них пріоритетним питанням, а обмеження прав і свобод людини в сфері міграції та притулку вони розглядають як засіб захисту національної безпеки країни. В той самий час, на переконання правозахисників, обмеження прав людини в цій сфері не тільки призводять до порушення зобов'язань України за міжнародними договорами та перешкоджають процесу європейської інтеграції, а й не спроможні слугувати захисту національної безпеки. На їх думку чинний режим правового регулювання міграційних процесів створює перешкоди в ідентифікації та усуненні з території тих іноземців, які  становлять реальну загрозу національній безпеці Україні, підмінюючи дієвий контроль держави за міграційними процесами формалістичними механізмами, що створюють родючий ґрунт для етнічного профілювання, дискриміації і корупції. На щастя, позиція правозахисників знайшла підтримку міжнародних організацій та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

В наслідок шести годин плідної роботи і серії гарячих дискусій усі учасники національного круглого столу 10 жовтня 2014р. висловили готовність до діалогу. Тож, є підстави сподіватися, що ця зустріч стане початком плідної співпраці між компетентними органами влади України та організаціями громадянського суспільства, спрямованої на ефективне забезпечення захисту прав людини в усіх сферах суспільного життя і реального прогресу євро-інтеграційних процесів, зокрема в сфері міграції та притулку.

Детальніше про проблемні питання забезпечення ефективного захисту прав людини в сфері міграції та притулку, а також міжнародно-правові стандарти в цій сфері, обов'язкові для виконання Україною, читайте на сайті Проекту “Адвокація та підвищення спроможності Уряду в сфері міграції”:  www.migrants.org.ua