Рішення Великої Палати ЄСПЛ у справі  Tarakhel v Switzerland [Таракхель проти Швейцарії], № 29217/12 від 04.11.14р. має вагоме значення для тлумачення статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини в загальноєвропейському контексті. Адже, до нещодавнього часу ЄСПЛ, так само як і швейцарські органи влади у цій справі, фактично презюмували “безпечність” країн-членів Ради Європи в контексті розподілу зобов'язань європейських країн з приймання шукачів притулку та розгляд їх заяв про надання захисту.

В червні 2014р. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) та Агенція з фундаментальних прав Європейського Союзу  (FRA) спільно опублікували оновлену версію «Посібника з європейського права щодо притулку, кордонів та імміграції». Посібник висвітлює проблему правового регулювання міграції, притулку, управління кордонами на регіональному рівні в Європі, як в системі права ЄС, так і в правовій системі Ради Європи. Публікація буде корисною для практикуючих юристів, державних та громадських діячів, дослідників, студентів, що цікавляться проблематикою правового регулювання міграційних процесів та захистом прав людини.

Термін «вислання» прямо використовується в тексті ряду норм Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ). Зокрема, у статті 3 Протоколу №4 («Заборона вислання громадян»), статті 4 Протоколу №4 («Заборона колективного вислання іноземців»), статті 1 Протоколу №7 («Процедурні гарантії, що стосуються вислання іноземців») ...